Основна мета соціального педагога полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженнї впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. У школі він є громадським інспектором з охорони дитинства.

Вивчає та оцінює особливості діяльності й розвитку учнів (вихованців), мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу загалом, неформальних молодіжних об'єднань;

Досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу в мікрорайоні та джерела негативного впливу на дітей і підлітків;

Напрямки роботи соціального педагога в школі:

- психологічна підготовка до навчання у школі;

- адаптація дітей до умов перебування у навчально-виховному закладі;

- організація роботи з “важкими” дітьми;

- професійне самовизначення старшокласників;

- організація роботи з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями;

- сприяння психологічному здоров’ю дітей, підлітків, батьків та педагогів

- попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків, насильницьких дій у родині та навчально виховному закладі;

- організація роботи з дітьми пільгового контингенту;

- методична робота.

Види роботи соціального педагога в школі:

- діагностична робота;

- прогностична робота;

- консультаційна робота;

-соціально-перетворювальна робота;

-профілактична (просвітницька) робота;

- навчальна діяльність;

- організаційно-методична робота;

- зв’язки з громодськістю.

Учням та їхнім батькам соціальний педагог надає наступні види соціальних послуг:

- допомагає в адаптації дітей при вступі до школи, переході із одного до іншого ступеня навчального закладу;

- виступає посередником між навчальним закладом та сім’єю, між батьками і вчителями;

- слідкує за відвідуванням учнями навчального закладу, допомагає у подоланні причин, що призводять до пропусків занять;

- попереджує конфлікти, які можуть виникнути в учнівському колективі.

Разом із педагогічним колективом навчального закладу соціальний педагог:

- проводить консультації з учителем та іншими працівниками школи з різних соціально-педагогічних проблем з метою сприяння покращенню умов життя та навчання учнів;

- організовує співробітництво з учителями та іншими спеціалістами школи (психолог, дефектолог, лікар) при розробці індивідуальної стратегії і тактики допомоги дезадаптованим учням;

- надає допомогу в оцінці та аналізі дисциплінарних порушень учнів.

- бере участь у педрадах, батьківських зборах та нарадах, що стосуються соціально-педагогічного життя навчального закладу.

Основним у діяльності соціального педагога є особистісний підхід. Особистісний підхід – один з самих важливих у практичній діяльності соціального педагога, пов’язаній з вихованням людини. Розроблена технологія здійснення спілкування з дитиною, модель якої містить 6 правил. Ця технологія побудована на особистісному підході до діяльності соціального педагога, як вихователя.

правило 1. Формування почуття МИ. Реалізація педагогіки співробітництва.

правило 2. Обов’язкове встановлення особистісного контакту з дітьми за допомогою слова, погляду, дотику.

правило 3. Демонстрування схильності педагога у відношенні до дітей за допомогою посмішки, інтонації, руху.

правило 4. Показ яскравої мети діяльності. Вчення А.С.Макаренка про перспективу близьку, середню, далеку.

правило 5. Постійне вияв інтересу до учнів. Для цього необхідно слухати, чути, співпереживати, задавати питання, цінити думку, казати компліменти.

правило 6. Надання допомоги та прохання про допомогу. Важливий позитивний психологічний тон педагога, який можна проявити через авансування, зняття страхів, надання прихованої допомоги, мобілізація активності, посилення мотивації.

Наведені правила дозволяють розглядати їх як модель співробітництва педагога та учня.